Психологічна служба

Деталі

Категорія: Сторінки

Створено: Неділя, 04 серпня 2013, 09:21

Перегляди: 7242

«Якщо людина не знає,
до якого порту вона пливе,
жоден вітер не буде їй попутним»
(Сенека)

Основною метою діяльності психологічної служби є :
• психологічне забезпечення процесу навчально-виховної діяльності закладу;
• здійснення психологічної діагностики та корекції учнівської молоді;
• психологічна просвіта всіх учасників навчально – виховного процесу.

Психологічна служба ліцею:
1. Забезпучує охорону та захист прав підлітків, представляє їхні інтереси у різноманітних інстанціях.
2. Надає допомогу у соціалізації учнів.
3. Надає консультації з проблемних питань, психологічну підтримку у скрутних ситуаціях.
4. Дбає про психологічне здоров'я всіх учасників навчально-виховного процесу.
5. Навчає учнів, батьків та вчителів прийомам ефективного спілкування, вирішення конфліктних ситуацій та саморегуляції.
6. Здійснює профілактику залежних форм поведінки, девіантної поведінки та насильства в учнівському середовищі.
7. Здійснює психологічний супровід профільного навчання, сприяє процесу самореалізації підлітків.
8. Здійснює просвітницьку роботу щодо здорового способу життя.

Методичні рекомендації по зниженню агресивності в учнів (батькам):

• Встановіть час перегляду телевізора та ігор в комп’ютері, не більше аніж 2 години, щоб не виникла в майбутньому комп’ютерна залежність, яка посилює агресію.
• Приділіть час власній дитині, передивіться  з ним, улюблені телепередачі, кінофільми. Це дасть Вам можливість зрозуміти чим живе Ваша дитина, бо найчастіше агресію переймають, як досвід з кінофільмів, прагнуть бути, як їхні улюблені герої.
• Приділяйте дитині не менше 2 годин в день. Робіть якусь справу разом, не важливо чи це дівчинка, чи хлопець, і якого віку. Це дасть можливість Вам встановити довіру і авторитет у неї, а отже і як варіант при потребі звернутися саме до Вас, в першу чергу.
• Обмежте доступ до агресивних комп’ютерних ігор чи порно-, поставте «батьківський замок».
• Встановіть режим дня, певні обов’язки(відповідно до віку дитини), попередньо обговоривши це з нею.
• Якщо дитина відмовлятиметься від запропонованого вище, поставте заборону на те, що найбільш важливе для неї (прогулянка з друзями, користування комп’ютером і т.д.).
• В жодному разі не використовуйте фізичні покарання чи агресію, тому що, агресія, породжує ще більшу агресію.
• Пам’ятайте, що Ви є прикладом для власних дітей, тому сварки та конфлікти, не мають бачити діти. А ще більшою, помилкою є залучення до подружніх конфліктів дітей, прохання, «переманювання» на чийсь бік, шляхом матеріальної чи фінансової винагороди.
• Якщо навіть вдома Ваша дитина ніколи, не бачила, як Ви сваритеся, проте прикладом може стати «вулиця». Тому, якщо дитина раптом почала проявляти агресивні дії (замахування на когось, навіть жартома, вдарила), потрібно використати міри покарання і при цьому пояснити дитині причину.
• Якщо дитина має певні негативні емоції, варто зробити для неї «іграшку для виливання злості», тоді дитина всю негативну енергію спрямовуватиме на неї
• Хорошим способом зниження, запобігання агресивності та заповнення вільного часу є записати дитину до певного гуртка, секції. Нехай спробує в чомусь пошукати себе, або зайнятися улюбленою справою.
• Якщо дитина на певні обмеження  реагуватиме істерикою чи погрозою помсти, не ведіться на подібні маніпуляції, адже це хороший спосіб зламати Вас і продовжувати жити так, як їй подобається.
• Дайте можливість вдома дитині організувати свій особистий простір так, як вона собі це уявляє. Для того, щоб вдома було місце де дитина в будь – який час почувалася безпечно і комфортно.
• У вихідні дні влаштовуйте сімейні обіди, походи, пікніки на природі, тобто всі способи, які згуртовуватимуть Вашу сім’ю і скріплюватимуть довіру в ній.
• Ваша дитина має відчувати, що Ви завжди готові підтримати, вислухати, а не тільки «вичитувати мораль»  та критикувати. Адже тоді дитина шукатиме інші джерела підтримки, а вдома навчиться викручуватись, лицемірити та обманювати, щоб задовольнити Вас та ваші погляди на неї, як на «хорошу дівчинку чи хлопчика».
• Використовуйте фізичні прояви любові до дитини (обіймайте, коли проводжаєте до школи; тримайте за руку у важкі хвилини і т.д.), іноді такі методи більш дієві, особливо з підлітками.
• Проявляйте терпіння, особливо у хвилини роздратування дитини, намагайтеся не підвищувати голосу,краще декілька разів повторити. Поки не зрозумієте, що дитина Вас почула
• Встановіть певні правила, яких повинні дотримуватися всі члени сім’ї, як дорослі, так і діти. А при порушенні правил мірою покарання може стати домашня робота.
• Для того, щоб краще зрозуміти та навчитися цінувати один одного батьки і діти можуть на один день (тиждень) «помінятися» домашніми обов’язками. 
• Для того, щоб щось змінити і допомогти власній дитині варто докласти немало зусиль і дотримуватися встановлених правил.

Методичні рекомендації по зниженню агресивності в учнів (педагогам):

• Відносьтеся до учнів так, як Ви хотіли б, щоб відносилися до Вас.
• Не використовуйте образливих слів по відношенню до учнів, бо це може призвести до ігнорування Вас та Ваших прохань.
• Не поводьтеся з учнями лицемірно, адже образ вони не забувають, навіть, якщо завтра Ви скажете щось приємне, воно не буде почуте. Учні молодшого юнацького віку дуже чутливі до обману і не довіряють тим, що вже хоч раз їх обманули.
• Якщо Ви і допустилися помилки, вмійте її визнати і попросити вибачення за неї, учень (учениця) це оцінить.
• Якщо в Ваш бік і проявляє хтось з учнів агресивні випади, краще спочатку проаналізуйте або обговоріть з дитиною сам на сам причину, а не поспішайте зразу наказувати.
• При проявах агресії, намагайтесь набратись терплячості, як би це важко не здавалось.
• Якщо ж Вам дитина заважає проводити урок таким чином, тоді варто чимось зайняти її. Дати індивідуальне завдання, запросити до дошки і разом з групою розібрати нову тему.
• Якщо ж і це не допомагає, тоді попросіть учня (ученицю) зачекати до закінчення уроку на коридорі. Проте краще не залишати його самого, для його ж власної безпеки, попросіть побути поруч з ним когось з відповідальніших учнів.
• Після уроку спробуйте прояснити причину такої поведінки (можливо, Ви неусвідомлено принизили учня) і для початку спробуйте не залучати батьків. Проте не завжди вдається зразу прояснити причину.
•  Якщо ж подібна ситуація повториться навіть після Вашої бесіди з учнем, залучайте класного керівника та батьків, можливо подібна поведінка є перейнятим досвідом.
• Якщо це так, тоді з учнями з агресивною поведінкою досить важко працювати, проте намагайтеся показати, що сприймаєте його справжнім, не цураєтесь його, але за свою поведінку треба відповідати.
• Пам’ятайте, що кожен ваш крок, міміка обличчя, кожне слово, тон голосу аналізується учнем і може звести нанівець всю вашу роботу по зниженню агресивності.
• Варто спробувати прояснити чим любить займатися учень  у вільний час. Спробувати залучити учня до виступів, гуртків чи секцій. Агресивні діти - це найчастіше діти з заниженою самооцінкою, а тому, вони потребують постійної підтримки, хоча ззовні можуть відмовлятись від неї.
• Для учнів з подібною поведінкою дуже важливе місце в соціумі (групі, де навчається), а тому, щоб не знизити його авторитет, варто обговорювати з ним всі проблеми і питання наодинці.
• Будьте з учнями відкритими і чесними, адже саме це вони поважають в педагогові, а також «строгість» , справедливість. Тоді ви для них точно будете авторитетом і Вам буде досить легко знайти спільну мову з учнями, а відповідно і легко провести урок.
• Якщо учень (учениця) не звертають уваги на зауваження та продовжують зривати Вам урок (заважати у проведенні) спробуйте звернути увагу на те, як би він повівся, якби на вашому місці була його мама чи батько.
•  Розмови на уроці, неспокійна поведінка може бути способом привернення уваги, тому варто учневі дати зрозуміти, що Ви його бачите, помічаєте і обов’язково дасте можливість висловитися, коли завершите викладення матеріалу.
• Щоб урок не здавався нудним можна наводити приклади з життя, цікаві новинки і залучати до цього учнів, тоді увага активізується у всіх учнів групи і не виникає бажання розмовляти з сусідом по парті, чи гратися з телефоном.
• Встановіть правило – відключати телефон або ставити на беззвучний режим під час уроку. А за порушення правила вилучайте телефони до кінця уроку. Це правило і винятки з нього обговоріть з учнями.
• Не поспішайте зразу карати учнів,  дайте попередження, нехай учень зрозуміє, що за ним слідуватиме покарання, у разі ігнорування зауваження
• Після покарання дайте зрозуміти учневі, що Ви вірите у нього як у кращу людину і вважаєте поганим не його самого, а лише його вчинок. Тоді дитина зрозуміє, що вона не погана, просто повелася чи сказала не дуже гарно і цим образила іншу людину, педагога.   

Рекомендації по профілактиці алкогольної та наркотичної залежності батькам та педагогам:

• Цікавтеся справами підлітка, намагайтеся виділити годину – дві для того, щоб просто поговорити чи провести з ним час;
• Намагайтеся прислухатися до того, що говорить підліток, щоб він не відчув себе непотрібним, неважливими або таким, якого лише використовують;
• Поговоріть з дитиною про його друзів, чим вони займаються, як люблять проводити свій вільний час, але при цьому це має бути невимушена розмова, а не допит. Тільки тоді Ви знатимете чим живе Ваша дитина;
• При виникненні проблем не намагайтеся зразу вирішувати їх за сина, нехай спробує сам владнати, так виховується відповідальність з ас власні вчинки;
• Коли все ж таки підліток звернувся до Вас з проханням допомогти, не поспішайте критикувати та «виховувати» його, це не дасть позитивного результату, а тільки відштовхне від Вас;
• Пам’ятайте, що не все лише в руках дорослих, на цьому варто зауважувати підліткам завжди, наводячи приклади з життя, загублених доль молоді. Така недовготривала розмова може закінчувати будь – який урок ( 2 – 3 хвилини) і дати набагато більше результату;
• Не підтримуйте вживання спиртних напоїв навіть на святах та випускному, а якщо вирішили все ж таки, тоді обмежтеся несильною випивкою, в малих дозах;
• Дайте можливість зайнятися важливими і цікавими для юнака справами, для того, щоб він не шукав задоволення іншим способом;
• Підтримуйте починання підлітка, заохочуйте до інновацій та активності, при потребі надайте допомогу чи підтримку, а не критикуйте та виховуйте;
• Відносьтеся до того, що робить юнак серйозно, навіть якщо вважаєте, що з цього нічого не вийде, не кепкуйте. Нехай краще експериментує, шукає нові речі,аніж від «нудьги» почне шукати способи отримати задоволення від алкоголю чи наркотиків.